top of page

Члени БАІФ відвідали закритий показ фільму "Щедрик" та прийняли участь в обговоренні


12.01.2023 в кінотеатрі «Люм`єр» відбувся спеціальний показ та обговорення фільму «Щедрик» (режисер-постановник Олеся Моргунець-Ісаєнко). Фільм, створений ще у 2019-2020 рр., на тлі повномасштабного вторгнення - набув нових смислів і значень. Може тому вже за перші дні він здобув у прокаті більше мільйона гривень.

І це в часи, геть несприятливі для кіно.

«Щедрик» - знакова кінострічка, перший повнометражний художній фільм, сюжет якого розгортається у Станіславові, в середмісті Івано-Франківська. Його поява є подією, тим більше, що фільм є надзвичайно компліментарним щодо нашого міста. Символічно компліментарним.

У ньому Франківськ/Станіслав першої половини ХХ століття – зручне мультикультурне місто, наповнене речами, маркерами та персонажами європейської цивілізації. Виплеканий століттями маленький і складний, дуже складний міський світ, що опинився у веремії світової війни. У жорстокому світовому спрощенні.

Власне фільм «Щедрик» - це кінематографічна історія про руйнування цього світу, про локальний – й, чого гріха таїти – мало ким помічений та оплаканий, апокаліпсис у центрі Європи.

«Щедрика» варто сприймати власне у форматі міського епосу. У форматі притчі. І коли, шановні критики з «Лівого берегу», розповідають нам про «патріотично-костюмований фільм», про не завжди вдалу гру акторів, про старі шаблони українського кінематографу та історичну недоречність алюмінієвої маглівниці, вони, як виглядає, помиляються у головному. «Щедрик» приходить до глядача не з ігрового поля. Й не з того краю, де мешкають історичні хроніки, реконструкції та байопики.

Він приходить з того тихого довірчого мовлення, у котрому зберігається українське історичне передання. Він не про авантюри військової доби, а про довгу родинну пам`ять, про протистояння вселенського хаосу і звичайного сімейного побуту. Про смертоносне зло войовничих імперій, що раптом перечіпається об різдвяну магію української колядки.

А якщо герої одягнені у відповідні костюми, мундири і плаття, то не голими ж їм ходити. «Костюмованість» тут не самоціль, а технічна умова існування фільму. В центрі кінострічки не носії мундирів, а музика. Українська різдвяна колядка. Те, що приналежне вічності, те, що маркує собою сталість і безперервність цивілізації. Маркує все, що відмінне від варварства.

Власне про цей «філософський підбій» фільму йшлося на обговоренні у «Люм`єрі», у якому взяли участь психоаналітик, професор Івано-Франківської Медичної академії Михайло Пустовойт, письменник, культуролог і драматург Володимир Єшкілєв та члени Бізнес-Асоціації Івано-Франківська.

Обговорення вийшло за рамки самого фільму. Адже «Щедрик» є доброю нагодою згадати про її невивчену історію Івано-Франківського урбанізму, про міську культурну традицію, втрачену за радянських та пострадянських часів.

І особлива подяка – кінотеатру «Люм`єр», та його гостинній господарці Лідії Шкрибляк. Завдяки пані Лідії «Люм`єр» все частіше стає майданчиком для інтелектуальних дискусій та проектів з міського урбанізму.

БАІФ, IF filmcomission



Comments


Rectangle 90_edited.png
bottom of page